Для визначення життєздатності пульпи може бути використане термометричне дослідження. Найбільш легким методом є зрошення зубів водою. Але при цьому буває складно визначити, який саме зуб реагує на подразник. В таких випадках тампон, змочений холодною або теплою водою, вносять в каріозну порожнину, або притуляють до поверхні зуба. Якщо нагрівання та охолодження викликають відповідні відчуття, то це вказує на нормальний стан пульпи. Звуження індиферентної зони виникає при запаленій пульпі, а в випадку незначних відхилень від температури тіла (на 5—8°) вже виникає відповідна реакція в вигляді тривалого інтенсивного або ниючого болю. Крім цього, при запаленні відмічається неадекватна реакція: від холодного і теплого виникає біль. На температурні подразники не реагують зуби, в яких вже розвинувся некроз пульпи.