Пальпація — це метод дослідження, який проводить лікар пальцями, використовуючи подушечки кінцевих фаланг великого, вказівного і середнього пальців, рідше – мізинця. Це робиться для дослідження кісткової основи альвеолярного гребня, тонусу жувальних м’язів та локалізації больових точок, а також визначення рухливості та піддатливості слизової оболонки порожнини рота, вуздечок і рухливих гребенів. Це дозволяє визначити характер змін (пастозність,щільність, протяжність інфільтрату, зв'язок з нижче лежачими тканинами, болісність, наявність флюктуації, пухлини, рухливість зубів та ін.). Розрізняють поверхневу і глибоку, позаротову і внутрішньоротову пальпації. З її допомогою відчувають з’єднання кісток черепа та безпосередньо кісток обличчя, відзначають рухливість, болісні відчуття та крепітацію.