Це допоміжні засоби діагностики, за допомогою яких виявляють ранні, приховані ознаки захворювання та стадії його розвитку. На основі даних функціональних проб можливо визначити призначення до патогенетичної терапії, контролювати ефективність лікування та прогнозувати результати захворювання.

Біомікроскопія — дослідження слизової оболонки порожнини рота, а саме мікроциркуляції, за принципом візуального контролю. Метод дозволяє виміряти лінійну швидкість кровообігу в мікросудинах, діаметр цих судин, їх щільність розподілу, архітектоніку судинного русла. Застосовується в динамічному спостереженні при захворюванні пародонта та слизової оболонки порожнини рота.

Жувальна проба — визначення ефективності роботи жувального апарата, яку визначають за допомогою трьох показників: жувальної можливості, жувальної ефективності та жувального ефекту.

Полярографія — визначення тканинної оксигенації. Використовують при порушеннях кровопостачання тканин, таких як травма, операції, захворювання пародонта та інше.

Реодентографія — визначення функціонального стану пульпи зуба, а саме судин. Визначається тонічна напруга судинної стінки, вазодилатація судин та вазоконстрикція. Реодентографія може бути використана для диференційної діагностики запальних процесів пульпи зуба, для лікування зуба при глибокому ураженні карієсом і при лікуванні пульпіту біологічним методом, також для спостереженням за пульпою при препаруванні під коронку та місцевій анестезії.

Реопародонтографія — дослідження ступеня наповнення судин пародонта. При реопародонтографії графічно реєструються пульсові коливання електричного опору пародонтальних тканин.